Перша психологічна допомога

ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА

Психіка людини має особливий механізм, певну здатність відновлюватися після психологічних травм та протистояти будь-якому впливу, який порушує її сталість. ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ - це здатність протистояти зовнішнім впливам, слідуючи своїм намірам і цілям. Головним чином психологічна стійкість проявляється двома способами. З одного боку, як здатність людини зберігати свої особистісні позиції та протистояти впливу, що суперечить її особистісним установкам. З іншого, як здатність реалізовувати свої особистісні позиції шляхом зміни обставин та регулювання власної поведінки.

Багато сучасних стресових ситуацій у дітей та дорослих виникає внаслідок військових дій - одного з найбільш екстремальних факторів. Тому в межах екстремальної психології дуже активно використовують первинну психологічну допомогу.

ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА (ППД) – це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної психологічної допомоги людям, які зазнали впливу значних стресорів. Її надання не передбачає значної професійної підготовки, достатньо педагогічних знань, отриманих в межах загальноосвітнього психологічного інформування, і природної здатності проявляти співчуття, людяність.

У більшості випадків ППД надається під час тяжкого впливу психотравмуючої події на особу. Саме оцінка поведінки постраждалого є вирішальною для прийняття рішення про надання першої психологічної допомоги. З цієї точки зору важливим є оцінка станів.

ППД надають у випадках таких ПОРУШЕНЬ ПСИХІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

• порушення когнітивних функцій  - нездатність зосередити увагу на важливих об'єктах, розсіяність, нездатність відвести увагу від стресора; порушення короткочасної пам'яті;  нездатність до аналізу, синтезу, узагальнення.

• порушення емоційного реагування - невідповідність за силою та адекватністю реагування на емоційні стимули ( надмірна сила реагування, відсутність емоційного відгуку, емоційна лабільність/ригідність)

• дезорганізація - неможливість виконувати складні координовані рухи через порушення дрібної моторики та великої моторики. Неможливість виконувати команди. Відчуття розбитості, слабкості/млявості, безладної активності.

• Втрата здатності контролювати свою поведінку - нездатність самостійно ставити та досягати навіть прості цілі, велика кількість непогоджених, нескоординованих рухів, нездатність до зв'язного мовлення, словесні тиради, словесна агресивність.

• Порушення адаптації до оточуючого світу - неадекватне сприйняття себе, своїх можливостей відносно навколишніх умов.

• Деморалізація – розв’язність, вульгарність, цинізм, грубість, хамство. Нехтування будь якими нормами  етики та субординації, нормами гігієни. Неконтрольоване вживання алкоголю, наркотичних речовин.

ППД включає такі ЕЛЕМЕНТИ

• ненав’язливе надання практичної допомоги та підтримки;

• оцінювання потреб і проблем;

• надання допомоги в задоволенні базових потреб (наприклад: їжа, вода, інформація);

• слухання людей, не примушуючи їх говорити;

• розрада та заспокоєння людей;

• надання допомоги в отриманні інформації, встановленні зв’язку із службами та структурами соціальної підтримки;

• захист людини від подальшої шкоди.

ЗАВДАННЯ ППД

• формувати відчуття безпеки, зв’язку з іншими людьми, спокою і надії;

• сприяти доступу до соціальної, фізичної та емоційної підтримки;

• зміцнювати віру в можливість допомогти собі та оточуючим.

Під час надання ППД НЕОБХІДНО

• знайти для розмови тихе місце, де ніщо не відволікатиме;

• поважати конфіденційність і не розголошувати повідомлені особисті відомості;

• бути поруч із людиною, але дотримуватися необхідної дистанції з урахуванням її віку, статі та культури (якщо потрібно обняти, то обов’язково спитати дозволу);

• показувати зацікавленість, наприклад, киваючи головою чи вимовляючи короткі підтверджувальні репліки;

• бути терплячим і спокійним;

• надавати фактичну інформацію, чесно говорити про свої знання: «Я не знаю, але спробую для вас дізнатися»;

• надавати інформацію зрозумілою мовою, простими словами;

• висловлювати співпереживання людям, які говорять вам про свої почуття, перенесену втрату чи важливі події (втрата будинку, смерть близької людини тощо);

• надати людині можливість помовчати.

Під час надання ППД ЗАБОРОНЕНО

• змушувати людину розповідати про те, що з нею відбулося;

• перебивати і квапити співрозмовника (наприклад, дивитися на годинник, говорити занадто швидко);

• торкатися до людини, якщо немає впевненості про те, чи прийнято це в її культурному середовищі;

• давати оцінку тому, що людина зробила чи не зробила, або її емоціям;

• вигадувати того, чого не знаєте;

• використовувати специфічні терміни;

• давати обіцянки;

• переказувати співрозмовнику оповідання, почуті від інших;

• розповідати про свої власні труднощі;

• думати і діяти так, немов зобов’язані вирішити за іншого всі його проблеми;

• позбавляти людину віри у власні сили і здатність самій подбати про себе;

• описувати людей, використовуючи негативні епітети (наприклад, називати їх «божевільними»).

ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

• пам’ятати і розуміти, що в цьому стані людина є дуже схильною до навіювання та впливу, тому будь-яке слово може спричинити реакцію як миттєву, так і відстрочену;

• використовувати принцип «приєднання і ведення»: якщо людина сидить, фахівець також сідає; якщо потерпілий рухається – активна психомоторна реакція, то фахівець, «приєднуючись», також починає рухатись, поступово сповільнюючи темп;

• бути «активною силою», яка повертає людину до ситуації «тут і зараз»;

• використовувати фрази-інтервенції чітко, коротко, впевнено. Нести посил: «Я з Вами, Ви не один. Я можу Вам допомогти»;

• обов’язково представитися: «Я (ім’я)»;

• сфокусувати потерпілого перш за все на фізичних відчуттях, наприклад: взяти за руку та попросити потиснути вашу руку (спитавши дозволу). Цим фахівець сприяє поверненню до людини відчуття контролю й активізує здатність відчувати своє тіло;

• використовувати техніку «Три так» для встановлення ефективного контакту: поставити послідовно три прості запитання, на які людина з великою ймовірністю відповідатиме «так»;

• поставити питання, що передбачає вибір, або попросити про щось, що людина здатна виконати, наприклад: налити в стакан води для себе, спитати, що вона хоче випити (чай чи каву), розповісти, куди вона піде, як тільки відчує себе краще;

• уникати конфронтації, підтримувати будь-які позитивні зміни в поведінці потерпілої людини, заохочуючи словами і жестами;

• зосередитися на досвіді потерпілої людини в подоланні стресових ситуацій, закінчуючи первинну інтервенцію. Звернутися до того, як у минулому вона долала стреси, що саме допомогло їй справлятися;

• надати інформацію про можливі стани після травматичної події, контакти фахівців, до яких людина може звернутися в разі потреби.

ПІКЛУВАННЯ ПРО СЕБЕ ТА ІНШИХ ЧЛЕНІВ КОМАНДИ

Хоча допомога надається іншим, пережите в кризовій ситуації може негативно вплинути і на того, хто надає цю допомогу. Відповідальне надання допомоги також означає турботу про власне здоров’я і благополуччя. Фахівцям з надання такої допомоги необхідно берегти себе, щоб краще піклуватися про інших. Якщо працює команда фахівців, важливо знати й цікавитися самопочуттям усіх членів команди, переконатись, що той, хто надає допомогу, фізично та емоційно здатен допомогти іншим

ПЕРША МЕНТАЛЬНА ДОПОМОГА

В СТРЕСОВІЙ СИТУАЦІЇ ЗА МОШЕ ФАРХІ

Р – разом, обов’язково бути поряд. Під час травмуючої ситуації людина відчуває себе самотньою і безпомічною. Важливо повернути її до відчуття того, що «ми разом, ти не один».

І – ініціатива, підтримка ефективних дій. Наш перший порив – заспокоювати людину, яка страждає від тривоги. Цього не варто робити.

Замість цього слід спонукати до активних самостійних дій, щоб відновити в людини відчуття контролю.

З – запитання, які спонукають до роздумів. Канал спілкування з постраждалими від тривоги в час інциденту повинен бути ментальним, раціональним, ні в якому разі емоційним. Потрібні запитання, які вимагають активувати думки, а не емоції. Не варто говорити «Це нормально – бути наляканим, схвильованим». Варто говорити «Порахуй і скажи, скільки людей/машин/стільців зараз навколо тебе?» або «Де знаходиться найближче до тебе захищений простір?».

У – усвідомлення ситуації. Дуже важливо розповісти людині, яка постраждала, що було до ситуації, і що було після пережитої ситуації. Важливо підкреслити: ця ситуація вже завершилася.

ПРОТОКОЛИ НАДАННЯ ППД ПІД ЧАС ПЕРЕЖИВАННЯ

 НЕГАТИВНИХ ПСИХІЧНИХ РЕАКЦІЙ ТА СТАНІВ

ПРОТОКОЛ НАДАННЯ ППД

В ГОСТРИХ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ (А. ГЕРШАНОВ)

1. Заспокоїтися самому. Працювати тільки в достатньо стабільному емоційному стані.

2. Вкрай важливо не говорити про емоції.

3. Не говорити такі фрази: «Заспокойтеся», «Все буде добре», «Все пройде», «Життя налагодиться» тощо. Такого роду слова замість надії нададуть людині, якій ви допомагаєте, відчуття самотності. Вона вам не повірить і відчує, що ви її не розумієте, навіть якщо на словах погодиться з вами.

4. Сповільнити темп, щоб уповільнити реакції людини, якій надаємо допомогу. Говорити в більш повільному темпі, ніж зазвичай (набагато повільніше). Для людини, якій ми надаємо допомогу, зовнішній світ зруйнований, немає нічого стабільного. Необхідно бути реальними і дати відчуття опори, впевненості та стабільності.

5. Говорити чіткими короткими фразами. Можна підвищити голос. Почати можна з фрази «Подивися на мене. Ти бачиш мене?». Людина досліджує ефект тонального зору. Потрібно розширити цю тональність.

6. Встановити контакт і дати перше відчуття того, що є ще щось, крім пережитого жаху. Спочатку варто представитись. Не говорити, що ви є психологом. Психолог, психіатр, психотерапевт – ці слова краще не озвучувати: людина може почати додатково хвилюватися, що з нею щось не так.

7. Запитайте ім’я людини: «Як вас звати?».

8. Далі запитайте «Куди Ви йшли?», «Що Ви робили?», «Що збиралися робити, коли … (завила сирена, почалися обстріли – назвіть ситуацію, про яку раніше вам розповідала людина)?». Гострий стрес може розірвати неперервність життя. Ці запитання з’єднають ситуації в одну ціль, повертають відчуття неперервності життя.

9. Повторюйте за людиною відповідь чітко і ясно. Додайте, якщо знаєте ситуацію, без емоцій та подробиць. Ми озвучуємо порядок до того, як відбулася ситуація, потім саму ситуацію і те, що відбулося після.

10.Потрібно включити мислення, повернути відчуття контролю та особистої значущості. Цей етап потребує вашої творчості. Можна, наприклад, попросити порахувати людей, міряти комусь тиск (якщо є можливість), подивитися номери будинків довкола. Приклад формулювання «Допоможіть, мені дуже потрібно дізнатися, які номера найближчих будинків – того і того, у мене поганий зір».

11. Нормалізація. Говоримо про реакції, які відчуває людина: «Перекажіть те, що Ви бачите та відчуваєте, наприклад: сльози, розгубленість, тривога, спустошення, заторможеність, агресія тощо» та пояснюємо, що це нормальні реакції на ненормальну ситуацію.

12. Шукаємо ресурси. Завершуємо розмову з людиною на пошуках власних внутрішніх ресурсів сили. Важливо, щоб людина згадала свої приклади, варіанти справлятися у стресовій ситуації. Будь-які можливості давати собі раду: комп’ютерні ігри, прогулянка з собакою, пробіжка, їжа – всі варіанти, крім алкоголю та наркотиків, можливі. Не наше завдання зараз оцінювати способи справлятися зі стресом. Найкращий спосіб пережити шокові стресові ситуації – це відновлення контролю (за допомогою дій) і зв’язків з іншими людьми.

13. Ситуація, коли людина в ступорі. Якщо людина застигла та не реагує, застосовуйте голос (скажіть що-небудь впевнено та голосно), візуальні подразники (помахайте рукою перед очима). Можна спробувати дати в руки щось контрастне (якщо поряд є швидка допомога, можна у них взяти лід і дати в руки). Не потрібно бити по щоках.

ПРОТОКОЛ НАДАННЯ ППД ЛЮДИНІ З ОЗНАКАМИ СТРАХУ

ПРОТОКОЛ НАДАННЯ ППД ЛЮДИНІ З ОЗНАКАМИ ПАНІКИ

ПРОТОКОЛ НАДАННЯ ППД ЛЮДИНІ З ОЗНАКАМИ ІСТЕРИКИ

КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО НАДАННЯ ППД

Тернопільський обласний центр соціально-психологічної допомоги «Родина

м. Тернопіль, вул. Коновальця, 18),тел. (0352) 28-79-29,  (067) 974-50-67

Сайт і фейсбук-група “Психологи-волонтери Тернополя” створені тернопільськими психотерапевтами та психологами-волонтерами. Тут можна отримати  першу психологічну та психотерапевтичну допомогу членам родин воїнів АТО, тимчасовим переселенцям, воїнам, які повернулися з зони проведення бойових дій, родичам загиблих військових.

Проєкт соціально-психологічної підтримки «Поруч»

Проєкт передбачає робочу групу психологічної підтримки, арттерапію, майстер-класи, розвиток здорового харчування та спортивні зустрічі для дітей. Заняття проходять у форматі онлайн, для цього потрібно обрати категорію, до якої належите та заповнити форму на сайті poruch.me.

Центр психосоціальної підтримки від Товариства Червоного Хреста України

м. Тернопіль, вул. Й.Сліпого, 7, ТВЦ “Атріум”, 1 пов., 10.0 -17.00, Пн-Пт

Контактна особа в Тернополі: Грушицький Олег (096-618-6197)

Контактна особа Товариства Червоного Хреста України: Леся Олійник (044) 234-65-98;  +38 063 993 5710)

e-mail: info@íedcíoss.oíg.ua

сайт: https://íedcíoss.oíg.ua/

Всеукраїнська мережа центрів психологічної допомоги «Крок назустріч»

м. Тернопіль, вул. Над ставом 6, 15-тий офіс, тел.044 222 90 94.

ГАРЯЧІ ЛІНІЇ:

Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб

0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів - безкоштовні.

Цілодобова безоплатна правова допомога /FreeLegalAid.  0 800 213 103.

Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей»

Гаряча лінія для дітей (08.00 - 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.

Гаряча лінія НУО «Людина в біді»

Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160.

Центр-Ресурс Професіонал.

Системний сімейний психотерапевт. 09.00-20.00 тел. у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66; (063)-721-04-63; (066)-219-09-73.

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна»

цілодобово, 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних). Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Електронні канали консультування:

• Електронна пошта – hotline@la-strada.org.ua

• Telegram – NHL116123

• Messenger – lastradaukraine

• Skype – lastrada-ukraine