Project news
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!

Правова платформа

Date: 22 жовтня 2020 о 12:28, Refreshed 15 лютого о 17:05
Author: admin 0. 1.

Скринька довіри

Запитуєте? Відповідаємо!

Коли настає

кримінальна відповідальність неповнолітніх?

За які види злочинів

настає кримінальна відповідальність?

Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112348379400443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121частина третя статей 345346350377398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122частина друга статей 345346350377398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), зґвалтування (стаття 152), сексуальне насильство (стаття 153), крадіжку (стаття 185частина перша статей 262308), грабіж (статті 186262308), розбій (стаття 187частина третя статей 262308), вимагання (статті 189262308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194347352378частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини другатретя статті 289), хуліганство (стаття 296).

З якого віку роботодавець

може приймати неповнолітнього на роботу?

Відповідно до ст. 188 КЗпП приймати на роботу без погодження з іншими особами можна працівників, які досягли 16 років. Прийняти на роботу 15-річного підлітка можна, додатково отримавши від одного з батьків (особи, яка їх замінює) письмову згоду. Також стаття 188 КЗпП допускає прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Куди звернутися,

якщо порушуються трудові права неповнолітніх?

У випадку порушення трудового законодавства, в першу чергу варто звернутись до Державної служби України з питань праці (Держпраці) , а також на телефон гарячоїлінії – 0800213103

У чому полягають особливості

адміністративної відповідальності неповнолітніх?

Досить поширеним серед адміністративних правопорушень неповнолітніх є дрібне хуліганство

Дуже часто воно чиниться в стані алкогольного сп'яніння. За дрібне хуліганство законом передбачається адміністративний арешт - позбавлення волі до 15 діб або накладання штрафу.    Адміністративна відповідальність також наступає за пошкодження пам'яток історії та культури, а також за порушення правил охорони природи (наприклад, ловля риби в заборонених місцях). Адміністративна відповідальність також наступає за порушення правил пожежної безпеки (наприклад, паління в пожежнонебезпечних місцях).

Як захиститися від інтернет – шахраїв?

Якщо ви стали жертвою шахраїв в інтернеті, перше, що потрібно зробити – звернутися в поліцію. Зателефонуйте за номером 102 або вирушайте до найближчого відділку поліції.

Покарати інтернет шахрая в Україні можна за допомогою спеціального органу, який займається розслідуванням інтернет-злочинів. Це Департамент кіберполіції. Використовуючи новітні інформаційні технології, вони намагаються знайти афериста і передбачать покарання за дрібне шахрайство в інтернеті.

Департамент займається відстеженням хакерських атак; розслідуванням інтернет-шахрайства і іншим. Якщо інтернет магазин обдурив при покупці товарів, співробітники департаменту пояснять, як можна покарати шахраїв в інтернеті.

Не існує окремої статті за шахрайство в інтернеті кримінального кодексу України. Сучасні кіберзлочини потрапляють під 190 статтю КК України. Покарання за статтею за обман і розвод людей на гроші в інтернеті залежить від тяжкості злочину та інших обставин. Наприклад, зловмисник може бути засуджений до штрафу в розмірі до 50 неоподатковуваних податком мінімумів, а також арешту строком до 12 років.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ЗА «ТЕЛЕФОННЕ ЗАМІНУВАННЯ»

Відповідальність за «телефонне замінування» об'єктів критичної інфраструктури, будівель органів влади, лікарень і шкіл, або якщо таке повідомлення призвело до тяжких наслідків передбачена ст. 259 КК України, диспозиція якої визначає, що покарання наступає за завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками. Карається позбавленням волі від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна.

Правоохоронці нагадують, що неповнолітнім  за неправдиві повідомлення про замінування передбачено також відповідальність. За подібні вчинки дітей до адміністративної відповідальності буде притягнуто їх батьків.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

ЗА ВЧИНЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

За частиною 1 статті 258 Кримінального кодексу України - позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.

За частиною 2 статті 258 Кримінального кодексу України щодо повторного вчинення терористичного акту або за попередньою змовою групою осіб, або якщо терористичний акт призвів до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків - позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна або без такої.

За частиною 3 статті 258 Кримінального кодексу України щодо загибелі людини - позбавлення волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною 1 статті 258 Кримінального кодексу України в частині погрози вчинення терористичного акту, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно повідомила правоохоронний орган про цей злочин, сприяла його припиненню або розкриттю, у разі якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо в її діях немає складу іншого злочину

ХТО МАЄ ПРАВО НА ШЛЮБ?
Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у 18 років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.
ЯКЩО ХТОСЬ ІЗ НАРЕЧЕНИХ — НЕПОВНОЛІТНІЙ?
Сім’я — це не просто штамп у паспорті. Це, насамперед, вміння жити разом, лояльно ставитися до помилок один одного, матеріально забезпечувати сім’ю. А для цього потрібно мати хоча б спеціальну освіту. Вважаю, що одружуватися доцільно вже у свідомому віці. Проте іноді буває так, що укласти шлюб потрібно ще до повноліття. Тоді слід отримати дозвіл на це у суді.
Законодавство передбачає, що суд може надати право на укладення шлюбу особі, яка досягла 16 років, якщо це відповідає її інтересам. Для цього слід звернутися із заявою до суду. Після реєстрації шлюбу дівчина та хлопець набувають повної цивільної дієздатності — як повнолітні. І навіть після розлучення до досягнення ними 18 років така дієздатність зберігається.
До слова, до уже згадуваних змін до Сімейного кодексу України, шлюбний вік дівчата могли зменшити до 14 років.
КОЛИ ОДРУЖИТИСЯ ХОЧУТЬ ДВОЄ НЕПОВНОЛІТНІХ
Якщо повноліття не досягли двоє наречених, котрі бажають укласти шлюб, то кожен з них повинен подати заяву про отримання дозволу на шлюб окремо від свого імені. Заяви реєструються окремо, буде окреме провадження, ймовірно, справи вестимуть різні судді — відповідно до системи автоматичного розподілу справ.
Не можуть бути у шлюбі між собою:
  • особи, які є родичами прямої лінії споріднення;
  • рідні брат і сестра, які мають одного або обох спільних батьків;
  • двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.
  • усиновлювач та усиновлена ним дитина (шлюб між ними може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення). Також за рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним);
  • особи, які вже перебувають у шлюбі (жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу).
ХТО ЗВЕРТАЄТЬСЯ З ЗАЯВОЮ ДО СУДУ
ПРО НАДАННЯ ПРАВА НА ШЛЮБ?
Заяву до суду подає особа, якій виповнилося 16 років та яка бажає укласти шлюб. Така заява подається особою за місцем проживання. До заяви подаються докази того, що ранній шлюб відповідає інтересам неповнолітнього. За статистикою у більшості випадків це вагітність майбутньої дружини, далі йдуть наявність спільної дитини та фактичне створення сім’ї без реєстрації шлюбу.
У заяві про надання права на шлюб зазначаються:
  • найменуваня суду, до якого звертається особа;
  • контактні дані заявника/заявниці, місце проживання;
  • прохання до суду надати право на шлюб;
  • обґрунтування, що шлюб відповідає інтересам неповнолітнього заявника/заявниці з наведенням конкретних обставин, які свідчать на користь такого рішення.
  • заінтересованих осіб. Насамперед — це майбутній з подружжя та батьки або особи, що їх замінюють.
До заяви додаються відповідні документи:
  • свідоцтво про народження заявника;
  • копія паспорта заявника;
  • будь-які документи, які підтверджують підстави надання права на шлюб : свідоцтво про народження дитини, довідка з медичного закладу про вагітність тощо;
  • квитанція про сплату судового збору (становить 0, 2 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб).
ЧИ ПОТРІБНА ЗГОДА БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ НАРЕЧЕНИХ?
Для вирішення питання щодо зниження шлюбного віку не вимагається отримання згоди батьками неповнолітніх. Їх згода або, навпаки, заперечення проти реєстрації шлюбу їх неповнолітнім сином або донькою вирішального значення  не має. Проте їх позиція по даному питанню повинна бути з'ясована у судовому процесі. Думка батьків може сприяти встановленню дійсних обставин справи, з'ясуванню відповідності надання цього права інтересам неповнолітнього, оскільки ця відповідність – головний критерій задоволення заяви про надання права на шлюб.
ПРАВОВІ НАСЛІДКИ УКЛАДЕННЯ ШЛЮБУ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ
Після реєстрації шлюбу неповнолітні набувають повної цивільної дієздатності як повнолітні. І навіть після розлучення до досягнення ними 18 років така дієздатність зберігається.
УМОВИ РЕЄСТРАЦІЯ ШЛЮБУ З НЕПОВНОЛІТНІМИ
Чинним законодавством України шлюб між чоловіком та жінкою може бути укладений за певних умов. Статтями 22-26, 28 Сімейного Кодексу України такими умовами, зокрема є: 1)добровільність, що полягає у виявленні взаємної згоди чоловіка та жінки на укладення шлюбу, висловленій ними особисто, у можливості особистого подання чоловіком та жінкою заяви до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором  2)одношлюбність, що полягає у відсутності одночасного перебування чоловіка та жінки в іншому зареєстрованому шлюбі. 3) відсутність перебування чоловіка та жінки між собою в родинних зв’язках прямої лінії споріднення, а в деяких випадках бокової лінії споріднення. Важливою умовою для реєстрації шлюбу, що визначено статтею 22 Сімейного Кодексу України, є досягнення на день реєстрації особами, які бажають зареєструвати шлюб, шлюбного віку - 18 років. Це той вік, по досягненню якого особа є повнолітньою, володіє повною цивільною дієздатністю і здатна, з огляду на досягнення інтелектуальної, психічної та фізичної зрілості приймати за своїм переконанням будь-які рішення. Однак, стаття 23 Сімейного Кодексу України, надає змогу неповнолітній особі, яка досягла 16 років, зареєструвати шлюб, за умови надання судом такій особі права на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає ї інтересам. Рішення суду в таких випадках є єдиною законною підставою такого шлюбу. Законодавство не містить чіткого переліку підстав для надання такого права неповнолітнім, але, як правило, такими є: фактичне спільне проживання пари, яка не досягла шлюбного віку, вагітність неповнолітньої.
ШЛЮБ — ПОСПІХУ НЕ ЛЮБИТЬ. Підхід до створення сім’ї має бути дуже вивіреним. Одруження — це не просто бути поряд з коханою людиною. У шлюбі народжуються діти, з’являється спільне майно. А через деякий час з’ясовується, що пара не зійшлася характерами, вирішують розлучатися. А судові процеси при розлученні лише зрідка бувають мирними. І коли дозвіл на реєстрацію шлюбу неповнолітнього/неповнолітньої приймаєтв інтересах тієї особи, яка подала заяву, то при розлученні доводиться враховувати інтереси всіх, а насамперед — дітей, які дуже страждають від того, що сім’ю зруйновано.

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

Під адміністративною відповідальністю слід розуміти накладення на правопорушників загальнообов'язкових правил, які діють у державному управлінні, адміністративних стягнень, що зумовлюють для цих осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру. Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом з тим адміністративна відповідальність є складовою адміністративного примусу і наділена всіма його ознаками.

До винних у вчиненні правопорушення застосовуються адміністративні стягнення, передбачені ст. 24 КпАП України. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності спрощений, що створює умови для його оперативного і економічного використання. Слід звернути увагу на те, що між правопорушником і органом (посадовою особою), який накладає стягнення, відсутні службові відносини, що характерно для дисциплінарної відповідальності. Адміністративна відповідальність урегульована нормами адміністративного права, в яких наводиться повний перелік адміністративних проступків, адміністративних стягнень і органів, уповноважених застосовувати їх.

Серед суб'єктів адміністративних правопорушень вирізняються так звані спеціальні суб'єкти, тобто ті, які мають певні особливості щодо вчинення окремих адміністративних правопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До них належать неповнолітні, іноземні громадяни, військовослужбовці та працівники міліції, посадові особи, народні депутати, батьки або особи, що їх замінюють, та ін.

Згідно з ст. 13 КпАП України до осіб віком 16-18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відповідні заходи впливу. Спочатку наведемо визначення поняття «неповнолітні». Неповнолітні - це особи, які не досягли 18 років, тобто віку, з досягненням якого закон пов'язує настання повної дієздатності. Неповнолітні, які не досягли встановленого в законі віку (14 років згідно з Кримінальним кодексом України та 16 років згідно з КпАП України), є малолітніми і юридичній відповідальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визнаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. До того ж адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративні проступки, можуть бути застосовані заходи, передбачені ст. 241 КпАП, а саме:

• зобов'язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим;

• попередження;

• догана або сувора догана;

• передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Заходи впливу мають виховний характер І можуть бути застосовані до неповнолітніх, які скоїли адміністративний проступок, у віці 16-18 років, якщо орган адміністративної юрисдикції дійде висновку, що виправлення правопорушника можливе без застосування до нього суворішого адміністративного стягнення. У сукупності ці заходи утворюють систему, що складена з урахуванням збільшення тяжкості примусових заходів - від менш суворих до суворіших.

Найменш суворим заходом є зобов'язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим. Цей захід орган адміністративної юрисдикції застосовує тоді, коли він дійшов висновку, що неповнолітній визнав неправомірність своєї поведінки, суспільну шкоду скоєного діяння і покаявся в ньому. Публічність вибачення при цьому полягає у здійсненні його не тет-а-тет (тобто неповнолітній і потерпілий), а у присутності інших осіб.

Питання про форму публічного вибачення вирішує орган адміністративної юрисдикції з урахуванням усіх обставин справи і побажань потерпілого.

Попередження - суворіший захід виховного впливу, що полягає в усному оголошенні органом адміністративної юрисдикції офіційного від імені держави осудження неповнолітнього правопорушника і його поведінки, яка виявилась у скоєнні адміністративного проступку, що не становить значної суспільної небезпеки.

Догана або сувора догана є заходами морально-психологічного впливу, які застосовуються до неповнолітніх правопорушників у разі систематичного невиконання ними встановлених правил поведінки і скоєння правопорушень, що свідчать про формування анти-суспільної установки. Догана або сувора догана є жорстокішими заходами стягнення, ніж попередження неповнолітнього. Вони супроводжуються офіційним від імені держави суворим засудженням неповнолітнього правопорушника і скоєного ним діяння.

Передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, що їх замінюють, складається з накладення на вказаних осіб органом адміністративної юрисдикції зобов'язання з посилення виховного впливу на неповнолітнього правопорушника: здійснення культурно-виховних заходів; роз'яснювальної роботи; систематичного контролю поведінки неповнолітнього та ін. Під особами, що замінюють батьків, розуміються усиновителі, опікуни і піклувальники.

Передавати неповнолітнього правопорушника під нагляд батькам або особам, що їх замінюють, доцільно лише в разі їх згоди і здатності забезпечувати нагляд і відповідний виховний вплив на неповнолітнього. Бажання і згода останнього при цьому не враховуються.

Передання неповнолітнього правопорушника під нагляд педагогічному або трудовому колективу означає накладення органом адміністративної юрисдикції на відповідний колектив з його (колективу) згоди зобов'язання здійснювати на неповнолітнього виховний вплив і контролювати його поведінку. По суті, це довіра педагогічному або трудовому колективу неповнолітнього, якого вони знають за спільною роботою або навчанням і за поведінку якого беруть на себе зобов'язання. Таким колективом може бути, наприклад, педагогічний колектив школи, де навчається неповнолітній, або трудовий колектив підприємства, де він працює. При цьому орган адміністративної юрисдикції, який розглядає справу про правопорушення неповнолітнього, повинен бути впевнений у можливостях позитивного впливу такого колективу на неповнолітнього правопорушника, що передається під нагляд колективу.

Зауважимо також, що скоєння адміністративного проступку неповнолітнім є обставиною, що пом'якшує відповідальність. Пояснюється це тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої психіки, достатнього життєвого досвіду, навичок правочинної поведінки, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення.

ЦИВІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

Цивільно відповідальність – це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов’язків, зобов’язань, що пов’язані з порушенням  цивільних прав другої сторони.  Переважно цивільна відповідальність зводиться до компенсації завданих збитків і носить майновий характер.

Малолітні особи, тобто діти віком до 14 років не відповідають за заподіяну шкоду. Згідно зі ст. 1178 ЦК України за заподіяну шкоду особами, які не досягли 14 років, несуть відповідальність їхні батьки (усиновлювачі), опікуни, навчальні, виховні та інші заклади, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їх вини.

Щодо цивільної відповідальності осіб віком 14-18 років, то неповнолітній самостійно відповідає за невиконання договору, укладеного ним самостійно, а також за згодою батьків. Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки. У випадку заподіяння шкоди неповнолітнім у віці від 14 до 18 років він відповідає на загальних підставах. Якщо в нього немає майна чи заробітку достатнього для відшкодування шкоди, шкода відшкодовується повністю чи в частині, якої не вистачає, його батьками. Батьки зобов’язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом 3-х років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов’язків.

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

Чинне законодавство передбачає, що кримінальній відповідальності та покаранню підлягають особи, яким до скоєння злочину виповнилось 16 років. Лише за деякі злочини, спеціально вказані в законі, кримінальна відповідальність може настати з 14 років.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Кримінального кодексу України особи, які вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за:

– умисне вбивство ;

– посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги представника іноземної держави ;

– умисне тяжке тілесне ушкодження;

– умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження;

– диверсію;

– бандитизм;

– терористичний акт;

– захоплення заручників;

– зґвалтування;

– насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом;

– крадіжку;

– грабіж;

– розбій;

– вимагання;

– умисне знищення або пошкодження майна;

– пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів;

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:

1) штраф;

2) громадські роботи;

3) виправні роботи;

4) арешт;

5) позбавлення волі на певний строк.

Comments:
Only authorized users can leave comments.