Борщ, сало, галушки і вареники – ось приблизний перелік того, із чим сьогодні асоціюється українська кухня. Однак чи все це справді відповідає історичній дійсності й чи можна поставити знак рівності поміж тогочасним стилем харчування й козацькими традиціями? Які страви були доступні більшості, а які – виключно еліті? Як змінювалися смаки й уявлення про здорову й не здорову їжу? Зрештою, що з гастрономічного арсеналу минулого безслідно загубилося, а що таки лишилося в нашій сучасній кухні?
У рамках Тижня Науки про усі ці запитання дискутували здобувачі освіти групи 1-ХТ-ВХП - 5/9 технологічного відділення.
Вже кілька років українські історики та антропологи їжі активно повертають із небуття та осмислюють унікальні складові нашого неушкодженого роками окупації «культурного коду». Тому завідувачка відділення Ірина Пиріг та викладачка спецдисциплін Юлія Дмитришин вирішили в такий спосіб сформулювати бачення історичної перспективи і дати ґрунт для формування нової української кухні. Бо наша їжа, наша кулінарна спадщина повинна стати першим ідентифікатором національної культури і останнім бастіоном, який її захищає.
