ЗВУЧИ, РІДНА МОВО, ГОРДОСТЕ МОЯ!

9 листопада – День української писемності та мови. Це свято нині у нашій державі відзначається по-особливому. Кожен громадянин України, як ніколи, відчуває свою причетність до свого народу, до своєї мови. Бо мова – це той інструмент, який об’єднує націю у єдине ціле. Це великий скарб, який залишили нам у спадок наші батьки. Бо наша мова – це ми – українці, добрий, чесний, працьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, від сивих Карпат до Чорного моря. Живе наша мова – і наш голос звучить у вселенському хорі народів.

До відзначення Дня української писемності та мови долучилися студенти та педагоги ДВНЗ «Тернопільський коледж харчових технологій і торгівлі».

Розпочався Тиждень рідної мови челенджем, який ініціювали студенти-другокурсники технологічного відділення та класний керівник Кедись С.М. «Я розмовляю українською, бо...».

З особливим трепетом, душевним щемом, щиро студенти говорили, що для них рідною мовою є саме українська, бо «вона мелодійна, як пісня солов’їна, прекрасна і барвиста, наче дощова веселка»; «це мова батьків, дідів та прадідів», «мова держави», за право розмовляти рідною мовою гинуло не одне покоління справжніх українців; це право виборюють українці і сьогодні, віддаючи найдорожче - життя.

Принциповим для них є говорити чистою мовою. А оскільки вони українці і тут живуть, розмовляють тільки українською. І це не принцип, це, скоріше, усвідомлення своєї національної приналежності.