ЕКОЛОГІЧНА ГОДИНА «РАДІАЦІЯ ТА ПРИРОДА: ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ФЕНОМЕН»

39 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки надалі є предметом обговорення світової наукової спільноти. Тоді,  26 квітня 1986 року,  в атмосферу Землі викинуло величезну хмару радіоактивного пилу, яка зачепила Україну та навіть частину Європи.

30 квітня відбувся виховний захід – екогодина «Радіація та природа : чорнобильський феномен» у групах 3- ХТ-ВХК-5/9 та 3-ХТ-ВХК-8/11.  Людмила Слободян  та  Яна Богач супроводили презентацією розповідь про Чорнобильську трагедію та її наслідки. 

Класна керівниця Галина Гаврилюк звернула увагу на вплив чорнобильської трагедії на природу.  Чорнобильська катастрофа назавжди змінила ландшафт величезної території, яка постраждала від радіоактивного забруднення. Людей із неї відселили, щоб захистити їх від забруднення, а землі переважно законсервували. А з меншим втручанням людей тут поступово ще й почався активний природний розвиток території.  Відсутність людини виявилася вагомішою, ніж вплив радіації, тож на більшості  території  Зони відчуження почалося відновлення природного складу екосистем після століть досить активної господарської діяльності. Крім старих лісів, тут стало більше диких тварин, які почуваються впевненіше без загрози з боку людей. Вовки там активні не лише вночі, а й удень, рисі також стали з’являтися частіше.  Галина  Гаврилюк  відзначила, що   навряд  чи можна сказати, що тут природа відновила сама себе, адже їй активно допомагали. Іноді ця допомога ішла на користь – наприклад, сюди завезли знаменитих коней Пржевальського із нині окупованої Асканії Нової. У сприятливих умовах невелика популяція виросла до понад ста голів.  Фактично, коні Пржевальського певною мірою замінюють тарпанів, які населяли степи та ліси Європи, і були повністю винищені ще у 19 столітті. Присутність коней у переважно лісистій зоні необхідна – вони пасуться на закинутих полях, які нині стали луками, і не дають їм перетворитися на однорідний ліс. А це необхідно для убезпечення від пожеж: у суцільному лісі вони поширюються швидко, а у такій «мозаїці» лісів та лук – значно повільніше, а також легше піддаються локалізації та гасінню. Ліси були тут і до катастрофи. Це були переважно соснові, подекуди дубові та вільхові насадження, які регулярно вирубувалися і висаджувалися наново задля деревини. Висадка дерев продовжилася і після аварії. Тут траплялися масштабні пожежі, після яких висаджували «сосну рядочками», нібито для відновлення лісу. Такий же підхід використовували й у буферній зоні. Однак це втручання в існування екосистеми зони було не таким успішним. Однорідні молоді ліси більш вразливі до пожеж, хвороб і шкідників, тому замість захисту чи відновлення створюють нові загрози. Фактично, такими масштабними висадками монокультурного лісу створювалась «порохова діжка», яка горить за кожної нагоди, як-от у 2015, 2020 та 2022 роках.  На противагу цьому, самостійні ліси – тобто такі, що з’являються природним чином без втручання людини – завдяки різноманітності видів дерев, ще й різного віку, більш стійкі, ніж штучно насаджені.

Про утворення у 2017 році Чорнобильського радіаційно-екологічного  біосферного заповідника, створеного  відповідно до указу президента,  розповіли  здобувачі освіти  Світлана Іванців та Христина Горбач.  Вони акцентували увагу на тому, що загалом у заповіднику налічується понад 300 видів хребетних тварин і більш ніж 1400 видів рослин. Ділянка "Рудого лісу" , де науковці проводять спостереження за тваринами зеленіє , співають птахи і ніщо не нагадує про минулу катастрофу. Люди більше не обмежували розвиток рослинності, чагарників, трав'янистих рослин, і ліс відновився. Це дуже вражає. Після аварії тут з'явилися олені, дикі кабани, рись та бурі ведмеді. Дослідники відзначають, що  наразі в зоні відчуження найвища в Україні кількість лосів та вовків.

Здобувачі освіти наповнились позитивними емоціями від препзентаційного показу рослинності та тварин Чорнобильського радіаційно-екологічного  біосферного заповідника.

Як би це не звучало парадоксально, але "аварія стала дуже корисною для тварин, тому що вона прибрала звідси людей. Нема людей - чудове життя для тварин, а також і рослин", - говорить директор заповідника. Завдяки створеному заповіднику дослідники прагнуть зберегти відновлене розмаїття тваринного і рослинного світу зони відчуження.

Галина Гаврилюк  підсумувала, що після аварії радіація вбила у  зоні відчуження  практично усе, але чорнобильський феномен у тому, що  незабаром природа відновилася. Користь від відсутності людей перевищила шкоду від радіації.

Класна керівниця Галина  Гаврилюк

Чорнобильський феномен (ФОТО)