ЗАХІД У ФОРМАТІ КАВА –МУЗИКА – ЛІТЕРАТУРА - СПІЛКУВАННЯ. «ПОЕЗІЯ – ЦЕ СКАРБ УСІХ ВІКІВ, ЦЕ ДІАМАНТ ВЕЛИЧИНОЮ В СЛОВО!»
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
(Ліна Костенко)
У теплій дружній атмосфері 1 квітня відбулася зустріч викладачів коледжу циклових комісій природничо-наукових та суспільно-гуманітарних дисциплін, щоб вшанувати її величність ПОЕЗІЮ. Всесвітній день поезії щорічно відзначають 21 березня. Цей день було встановлено за ініціативи ЮНЕСКО: організація вважає, що саме поезія може стати відповіддю на найважливіші духовні запити людства. Але для цього їй потрібно приділити якнайбільше уваги!
Галина Гаврилюк, спікер заходу, коротко ознайомила присутніх із історією відзначення Всесвітнього дня поезії. Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО. В Україні він уперше з'явився 2004 року. Крім того, Всесвітній день поезії «повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджують одвічну традицію живого поетичного слова».
О слово, слово! Що ти? Пара з уст,
Короткі і незримі коливання…
А так гребеш, що рушиш всенький світ,
Із першого хтось робиться останній.
Голубиш-пестиш, любиш і… клянеш,
І убиваєш тихо і без крови,
На попелищі зерням проростеш…
Яке то чудо криється у слові.
Торкаюсь злегка емоційних струн –
І так боюсь, бува, не дотиснути…
Бо краще камінь кинути в той бік,
Ніж зайвим словом душу ущипнути.
Під час спілкування за кавою учасники зустрічі відзначили, що поезія... і втішить, і пригорне, і приголубить, що СЛОВО має великий вплив на емоційний стан людини.
Викладачі брали участь у конкурсі «Словоїд», разом декламували вірші Тараса Шевченка, з якими зростали і їх пам’ятають. «Учітеся, читайте і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь» - ці слова великого українського поета ніскільки не втратили своєї актуальності. І сьогодні вірші Тараса Шевченка, Кобзаря та Пророка, надихають українців на боротьбу з окупантом. Понад 200 років тому він у культурному плані повстав проти російської імперії, а сьогодні їй протистоїть вся Україна. Він боровся за нашу свободу словом — ми боремося ділом!
Глибока поезія українських класиків про маму - Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Степана Пушика - запала в душі учасникам зустрічі.
Тетяна Бобровська та Галина Гаврилюк читали поезію Ліни Костенко, інтимна лірика якої не залишає нікого байдужим.
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не приспи, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш, – тільки до воріт.
А там, а там… Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни…
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Вразила та зачарувала своїм голосом та виконанням пісень на слова Ліни Костенко Ольга Дрюченко. Пісня «І все на світі треба пережити» звучала щиро та проникливо. Також Ольга Дрюченко потішила слухачів і жартівливими піснями.
Про історію створення авторських пісень розповів та полонив слухачів своїм оригінальним виконанням Микола Киричок. А Руслан Глушок читав власні вірші на воєнну тематику.
У такі тривожні дні поезія не зникла. Багато творів – і патріотичних, і ліричних- написано під час війни. Саме через поетичне слово вдається глибше проникати в таємниці людської душі.
Всі присутні задоволені приємним спілкуванням. А голова циклу природничо-наукових дисциплін Світлана Кедись побажала всім натхнення та більше таких зустрічей.
Викладач хімії Галина Гаврилюк
Поетичні зустрічі (ФОТО)
