НАРОДОЗНАВЧИЙ ЕКСКУРС «ДО ДЖЕРЕЛ ДУХОВНОСТІ: ВЕЛИКДЕНЬ»

«…і як би не змінювався світ,

куди б не закинула тебе доля, завжди

зберігай у серці ті духовні скарби,

які дісталися тобі у спадок

від попередніх поколінь»

А. Сокіл

Напередодні  святкування  Великодня здобувачі освіти групи 3-ХТ-ВХП- 4/11 провели виховний захід «До джерел духовності: Великдень» під керівництвом  класного  керівника Стефанії Кундрат.

Метою заходу стало виховання у молодих людей пам’яті про багатющий скарб звичаїв нашого народу, який ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та нічого не втративши передати іншим поколінням, щоб не переривався зв’язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам’ять нашого народу.

Захід було проведено у форматі народознавчого екскурсу за такими напрямками: походження свята, історичні відомості та згадки, підготовка до свята та особливості святкування в різних країнах.

Здобувачі освіти цікаво розповіли легенди виникнення назви свята, а саме, що існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них, назва «Великдень» з'явилася наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа — дні поменшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…».

Студенти зазначили, що на теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття із запровадженням християнства. Це свято збіглося у часі з язичницьким святом початку весни (рівнодення).

Обидва свята стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

Досить цікаво було, коли учасники заходу презентували особливості підготовки до свята та дотримання різних великодніх звичаїв кожного регіону. Вони дуже активно розповідали, як в їхніх домівках печуть паски, розмальовують крашанки, готують хрін та інші страви. 

Презентували фото оформлених великодніх кошиків та розповідали, які мають родинні традиції освячування та споживання пасок.

Найбільш зворушливим елементом стала презентація роботи студентів з випікання пасок, приготування хрону, складання великодніх смаколиків нашим воїнам на передову.

В цілому було розкрито вплив народних традицій на формування духовності та патріотичних почуттів здобувачів освіти, адже духовне відродження неможливе без повернення до першоджерел життя народу, першооснов буття нації. Воно передбачає формування почуття національної самосвідомості, як неодмінної умови виховання справжнього патріотизму і гордості за свою землю, свій народ і свою історію.