ПИСАНКА – ДУХОВНА СПАДЩИНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Традиція писанкарства в Україні налічує тисячі років і передує запровадженню християнства в Україні: на яйцях малювали воском, щоб створити візерунок, далі додавалась фарба, щоб надати яйцям чудових кольорів, - фарба не діє на покриті воском частини яйця. Коли все яйце було пофарбоване, віск видалявся, залишався тільки кольоровий візерунок.

12 квітня  здобувачі освіти гуртка художньої майстерності та декору під керівництвом Галини Сукач та Надії Березівської ознайомилися з особливостями найдавнішого виду розпису, дізналися про зміст закодованих символів та змогли практично закріпити здобуті знання, розписавши власноруч писанки. Усі учасники гуртка отримали власне творіння-писанку, зі щирою вірою, що вона принесе взаєморозуміння, щедрість, чистоту почуттів, здоров’я,  благополуччя та мир в Україні.

Мета заходу – розширити і поглибити знання гуртківців про найдавніше свято, традиції нашого народу щодо святкування Великодня; ознайомити із символікою знаків на писанках; виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного.

Звичай розписувати писанки на Великдень виник ще в дохристиянські часи як атрибут весняних культових обрядів, пов’язаних з прославлянням весняного пробудження усього живого на землі. Яйце завжди було загадкою для людини: неживе, воно давало початок новому життю. Тому його почали вважати символом самого життя, уособленням чарівної сили добра. День весняного сонця (час пробудження матінки-землі, підготовки до польових робіт) називався Великоднем. У цей день святкували перемогу світла над темрявою, життя над смертю, весни над зимою.

У творчій атмосфері, допомагаючи один одному, здобувачі освіти ознайомилися з традиціями нашого народу і навчилися створювати писанки. Найцікавішим для гуртківців  виявився процес знімання воску із яєць, адже під його шаром приховувались різнокольорові творіння уяви.